Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смородок

Смородок, -дку, м. = смородина. Ум. смородо́чок. Ой піду я в сад, садочок у зелений смородочок, та ляжу засну. Чуб. V. 702.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМОРОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМОРОДОК"
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко. Желех.
Відняти Cм. віднімати.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся. Г. Бара 504.
Зчепурити, -рю́, -риш, гл. Убрать красиво, украсить. Обмазали хату, зчепурили так, як молоду. Г. Барв. 249.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився. Г. Барв. 113.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМОРОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.