Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Козинячий, -а, -е. = козиний.
Крадій, -дія, м. Воръ.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж.
