Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Миль-миль! меж. Выражающее мельканіе. Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-не-где побачиш).
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Хлопець ручий і на всі вигадки митець.
Помершленник, -ка, м. Покойникъ. Нехай їх Мати Бажа помилує й спасе помершленників.
Пометати, -мечу, -чеш, гл.
1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Всіх турків у Чорнеє море пометали.
2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця.
Тернівка, -ки, ж.
1) Наливка изъ терня. Вип'єм з півкварти тернівки або що.
2) мн. Раст. Primus institia L. Ум. терні́вочка.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили.
