Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сміюха

Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮХА"
Же́навий, -а, -е. Живой, проворный. Вх. Зн. 37.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Поназдивитися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. І. 166.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.