Витнути Cм. витинати.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Дєди́на, -ни, ж. Село. Ніде Марта, піде на другу дедину.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
