Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сміюха

Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІЮХА"
Будзя, -зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Звіра́к, -ка, м.II. Звір. 2) Шух. І. 22.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь. Желех.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть. Ном. № 12000, стр. 289.
Побовтатися, -таюся, -єшся, гл. Поплескаться въ водѣ. Побовталась дитина в воді і повеселішала.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.