Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Гикатися, -каюся, -єшся, гл. Икаться.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали.
Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася.
Скіпець, -нця́, м. Ямка такой глубины, сколько захватить лопата. Ямка для обозначенія границы земли.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми.