Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смітина

Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТИНА"
Баранковий, -а, -е. Барашковый. Шейк.
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Мо́цний, -а, -е. . и пр = міцний и пр. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.
Налу́шник, -ка, м. = налюшник.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Політниця II, -ці, ж. Полольщица. Переясл. у.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Присихати, -ха́ю, -єш, сов. в. присо́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Присыхать, присохнуть.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.