Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смичай

Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧАЙ"
Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Балаболька, -ки, ж. Бубенчикъ. Шейк.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Мудра́к, -ка́, м. Смышленный, разумный человѣкъ; мудрствующій. Е, та він у мене мудрак на всячину.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.