Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смикати

Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. Екатер. у. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Котл. Н. П. 385. Добре цівкою смикнув. Ном. № 11752. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? Стор. І. 64. 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те. Г. Барв. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИКАТИ"
Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик. Н. п.
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. глечичок. ЗОЮР. II. 11.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Коралевий, -а, -е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто. МВ.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.
Проїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = проїздити. Там пан Василько проїжджав. Чуб. III. 27.2. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає. Чуб. V. 381.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.