Відняти Cм. віднімати.
Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Дорога забитна... снігу валява.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Карбач, -ча, м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Карбачем по спині затинає.
2) Жгутъ въ игрѣ.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. 2) Шапка съ наушниками.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся.
Підцьковувати, -вую, -єш, сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл.
1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою.
2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе.
