Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
До́спі́х, -ху, м. Успѣхъ, успѣшность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати.
Обвідьмитися, -млюся, -мишся, гл. Сдѣлаться вѣдьмой, колдуномъ.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Помилитися Cм. помилятися.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.