Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко.
Повночка, -ки, ж. Ум. отъ повниця.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать.
