Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Вабливо нар. Привлекательно, прелестно.
Ватроль, -ля, м.
1) Дубина, ухватъ.
2) Остолопъ, дубина.
Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все.
Зажо́хнутися, -нуся, -нешся, гл. Издохнуть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Як добре вгодована свиня, а спека та далеко гнати, то й зажохнеться. Иронически говорится и о толстомъ человѣкѣ.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Лопа́тник-жук, -ка, м. Жукъ хлѣбный, Anisoplia Austriaka.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій.
