Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Мете́лик, -ка, м. Мотылекъ, бабочка. ловить білі метелики. Забавляется какъ дитя. 2) Родъ ажурнаго узора мере́жки. 3) Гарусное украшеніе въ видѣ кисточки на женскомъ полушубкѣ. 4) Небольшая брошюрка. 5) мн. метелики. Раст. Spergula arvensis L. Ум. мете́личок.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Пороскублюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскублитися, но о многихъ.
Псалтирний, -а, -е. Псалтырный. Псалтирні вірші. На струнах псалтирних заграю.
Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить.
