Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурити

Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Баришницький, -а, -е. Принадлежащій свойственный барышнику, барышническій.
Маму́ла, -ли, об. Неповоротливый человѣкъ, увалень. Мнж. 185.
Однословно нар. Согласно.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.
Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.