Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обчикрижити

Обчикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧИКРИЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧИКРИЖИТИ"
Ая́йкати, -каю, -єш, гл. Кричать ай-ай.
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. Cм. бавлення.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Лебед. у. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Н. Вол. у. Кожух у застанові. Н. Вол. у.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Левиц. І. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Рудч. Ск. І. 136. Ум. машинка.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЧИКРИЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.