Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Бридя, -ді, ж. = бридь.
Дра́ний, -а, -е. 1) Драный, порванный, въ дырахъ. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Шинкарочко молода! Повірь меду й вина. Не повірю, не продам, бо на тобі каптан дран. 2) Ободранный, облупленный. Я коза ярая, пів бока драная, пів бока луплена.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома.
Ко́жен и ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. У кожної купи був свій ватажок. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною.
Чоловий, -а, -е. 1) Лобный. 2) Относящійся къ фасаду. Чолова стіна. Вікно... чолове.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину.
