Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурювати

Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій. К. Іов. Передм. V.
Видельце, -ця, с. = виделка. Левиц. І. 495. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Крапати, -паю, -єш, гл. Брызгать, капать. Дощик крапле. Рудч. Ск. II. 75.
Крівлявий, -а, -е. = крів'яний.
Наушник, -ка, м. Наушникъ (у шапки).
Обрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. обректи́ся, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Харьк. Cм. обрік 1.
Переказати Cм. переказувати.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Проломина, -ни, ж. Проломъ, проломленная дыра. А в воротях унизу дощечка проломана.... От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину.... Г. Барв. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.