Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.
