обцас
Обцас, -су, м. Каблукъ. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 31.
Том 3, ст. 31.