Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Кашкет, -та, м. = каскет. На голові кашкет добрий. Ум. кашке́тик.
Піддурювати, -рюю, -єш, сов. в. піддури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити..., а вони нас піддурили та водою напоїли.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається.
Споруда, -ди, ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus.Вибірається, як чайка за море. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Ум. чаєчка. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
