Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гребено, -на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти.
Дігна́ти = Догнати.
Доо́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. доора́тися, -рю́ся, -решся, гл. Допахиваться, допахаться. Доорався до сухого лану.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Полюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася.
