Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Бери воли та затягай вози. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. — на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. 4) Вербовать, навербовать. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. За жінкою яку худобу затяг! Затяг таки, заробив грошей.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ.
Зіпра́тися, зперу́ся, -ре́шся, гл. Смыться, порваться отъ частаго мытья.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Приходь до мене на попряхи. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.
