Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обужати

Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЖАТИ"
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Важність, -ности, ж. 1) Вѣскость. 2) Важность. Желех.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Уштрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Воткнуть, вонзить. 2) Кольнуть, нырнуть. Він і здрігне, неначе його шилом уштрикнули. Стор. II. 35.
Чунтук, -ка, м. 1) Овчина съ курдючной овцы. Вас. 154. 2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.