Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтужити

Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТУЖИТИ"
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Заколи́сувати, -сую, -єш, сов. в. заколиса́ти, -лишу́, -шеш, гл. = заколи́хувати, заколиха́ти.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває. Дума.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.