Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обути

Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУТИ"
Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. ІІІ. 670.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Зоглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. зогля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться, оглядываться, оглянуться. А за мене люде брешуть, всі на мене заглядаються. Грин. III. 673. Якось зоглядівся і не знайшов книжок. Левиц. Пов. 79. Випив чарку, випив другу, випив третю, а далі й не зоглядівся, як і гроші вкрали. КС. 1882. X. 186.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Натруюдити, -джу, -диш, гл. = натроюдити. Нехай би стара, а то й доня: і тій мати натруюдила, чого знала, — довелось Миколі й од Христини терпіти і речі недобрії, і зневагу. О. 1861. VIII. Кузьм. 23.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Праття, -тя, с. = прання. Сим. 132. Праття в мене багато, коли я його й поперу? Конст. у.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.