Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обути

Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУТИ"
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Хазяйнування, -ня, с. Хозяйничаніе.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.