Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
За́слонка, -ка, ж. = заслінка.
Кімса, -си, ж.
1) Кусокъ, комъ, напр., земли.
2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Наго́нити, -ню, -ниш, гл. = наганяти. Поїхав староста на лови в темнії ліси, дуброви, там його дробний доги нагонив, лисиї шубоньки помочив.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані.
2) Старообразный.
Протичка, -ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою.
Ствердіти, -ді́ю, -єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Стверднути, дну, неш, гл. = ствердіти.
