Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Роспродавати, -даю, -єш, сов. в. роспро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, распродавать, распродать. Усім дівочкам да роспродар, своїй Настечці да даром дає.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Cм. химородь.
