Азія́цький. 1) Азіатскій. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. 2) Варварскій, жестокій.
Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Ум. гайдарик.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Рівчак, -ка, м.
1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою.
2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка.
3) Желобокъ, углубленіе. Ум. рівчачо́к.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка.
Свиснути, -сну, -неш, гл.
1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи.
2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр.
