Батова, -ви, ж.
1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей.
2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде.
3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ.
Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель.
Дубо́вий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. дубо́ва ла́па. Раст. Sticta pulmonacea. дубо́ві листки́. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ.
Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. 2) О людяхъ: двуличный.
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. 2) Насѣк. = світун.
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.
