Бастря, -ряти, с. = байстря.
Вітряно нар. Вѣтрено.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Зуритити, -чу, -тиш, гл. — собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. 8) Горбящійся.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Сотка, -ки, ж.
1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці.
2) Нитка, низка. Сотка грибів.
Трута, -ти, ж. Ядъ, отрава. Треба трути роздобути. Трута-зілля. Ядовитое растеніе. Там ходила-гуляла, трути-зілля шукала. Ум. трутка.
