Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть.
Охляп нар. Безъ сѣдла. Сидя охляп на коні. На коні сидить охляп.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину.
Шугай, -гая, м.
1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю.
2) Родъ женской одежды.
3) Имя собаки.
