Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Зновити Cм. зновляти.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Пчих! I меж. Чихъ!
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
