Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обуза

Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЗА"
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Наднести́ Cм. надносити.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Реч, -чі, ж. = річ.
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Шиньок Cм. шинк.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.