Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо?
Пху! меж. Тьфу!
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. 3) = копець 1.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. У середу нічого скоромом запихатися.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
