Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обуза

Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУЗА"
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129. б) — жовте. Numphar luteum. ЗЮЗО. І. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. Ум. лататтячко.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.