Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обчухрати

Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧУХРАТИ"
Відповісти Cм. відповідати.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. Ном., стр. 294, № 121.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76. Породила мене мати у святу неділю. Мет. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. Черниг. у. А з неділі вже й Петра. Св. Л. 130.
Підіплечка, -ки, ж. Подоплека.
Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Приливати, -ва́ю, -єш, сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. IІ. 149.
Хлопчик, -ка, м. 1) Ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.