Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Перемиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перемитися, -миюся, -єшся, гл. Перемываться, перемыться.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
