Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Перша жінка в мене була добра людина. Якась людина. Не годиться потягаться на людину. З його вийде людина. Ум. людинка.
Накритни́й, -а́, -е́ Крытый, покрытый. Накритні крамниці.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.
