Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обчепляти

Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧЕПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЧЕПЛЯТИ"
Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Болісно. Cм. Болізно.
Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні. Шевч. 436.
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Ляка́тися, -каюся, -єшся, гл. Пугаться. Шевч. 59. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане. Чуб. III. 244.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.
Розгледжувати, -джую, -єш, сов. в. розгледіти, -джу, -диш, гл. = розглядати, розглядіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЧЕПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.