Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти.
Обпасинкувати, -кую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Опоживити Cм. опоживляти.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Він положить основину. На таких то основинах треба нам працювати.
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
Цурпек, -ка, м. Ягненокъ, родившійся поздно, послѣ весенняго подсчета приплода.
