Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обушник

Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУШНИК"
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш. Ном. № 6994.
Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.