Біловидий, -а, -е. Бѣлолицый. Ум. біловиденький.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Доли́на, -ни ж, Долина. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Ум. доли́нка, доли́нонька, доли́ночка.
Конче нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Напогото́ві нар. Наготовѣ, въ готовности. Приїдуть гості — вона на поготові, привітає їх. У Бога все напоготові.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Сам Бог призвав рибарів на апостолів.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
