Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Люзува́тися, -зуюся, -єшся, гл. Разшатываться, ослабѣвать въ связи, въ прочности.
Підбіль, -лю, м. = підбіл а.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Почимчикував майданом. І отто зараз кудись почимчикував.
Прописувати, -сую, -єш, сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? Cм. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався.
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню.
Хлопченя, -няти, с. = хлопча. Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам. Ум. хлопченятко.
