Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглобельний

Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛОБЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛОБЕЛЬНИЙ"
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл. 1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Рудч. Ск. І. 146. Кривда людськая боком вилазить. Ном. № 2294. Кричить, аж з шкури вилазить. Ном. № 3459. Не так скоро лихо вилке, як улізе. Ном. № 1959. 2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Ном. Виліз дружба на липу. О. 1862. IV. 19. 3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила. Мир. ХРВ. 25.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Підтерти Cм. підтирати.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Сметана, -ни, ж. Сметана. Упав в гаразд, як муха в сметану. Ном. № 1693. Ум. сметанка, сметанонька. Ном. № 4772. Грин. III. 299.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. І. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном. № 14267. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає. Чуб. V. 16. 2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Чуб. III. 36. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 3)плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима. Рудч. Ск. І. 212.
Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛОБЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.