Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овесок

Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕСОК"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. глинка.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця. Ном. № 10185.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum. Вх. Пч. і. 11.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець. Мкр. II. 37.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.