Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії.
Нахаба, -би, ж.
1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене!
2) Нахальство.
Опасувати, -сую, -єш, сов. в. опаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Опоясывать, опоясать.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся?
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ум. сінце.
Страсть, -сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится.
