Визволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. визволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться; выручаться, выручиться. Галілей визволився з темниці. Огірками тіки й визволився.
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м.
1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню.
2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Ой я з кумою покумаюся.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире.
Хмель, -лю, м. = хміль.
