Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Виїститися, -їщуся, -стишся, гл. Осуществиться, исполниться.
Випелешити, -шу, -шиш, гл. Искоренить, уничтожить все.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Инчий, -а, -е. = инший. Поведу, каже... у инче царство.
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
