огер
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Том 3, ст. 34.