Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся!
Справно нар. Исправно.
Торопало, -ла, об.
1) = торо́па.
2) Болтунъ, говорунъ.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня.
