Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою.
Зозволити Cм. зозволяти.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Напасник на культурних людей Острянин.
Односердне нар. Единодушно. Односердне стати за євангелію правди.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл.
1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Вона його пережила. Пережила поговори, переживу й славу.
2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. В мирі не переживеш.
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину.
Ширококрилий, -а, -е. Съ широкими крыльями.
