Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Біз, бозу, м. = буз.
Випогоджуватися, -джується, сов. в. випогодитися, -диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погодѣ.
Досо́хнути Cм. досихати.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Лелеса́ти, -са́ю, -єш, гл. = Леле́кати. Як стали орла іс цехом ховати, і стала птиця небесна як коза лелесати. Лелеса мов скажений.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Чуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Чувствовать себя. Которий у великих гріхах чувається, то сповідайтесь ви наперед Богу.
