Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Тож нахідна!
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.).
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав.
Усипати II, -паю, -єш, гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала.
