Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Гай-Гай! меж.
1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами.
2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Підвернути, -ся. Cм. підвертати, -ся.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш.
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ.
