Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Переплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. 5) — ноги. Превзойти плачемъ.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Запросим до себе та погостимося трохи.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив.
Прихати, -хаю, -єш, гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы.
