Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл.
1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку.
2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Обвішати Cм. обвішувати.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк.
Плетіння, -ня, с.
1) Плетеніе.
2) Вязаніе.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Ухи повище лоба не ростуть.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Прокульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. На взір — чоловік середніх літ. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. У лісі і на взір немає груш. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. Христос дав нам взір собою. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. 3) Узоръ. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси.
