А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Пазолина, -ни, ж. = печина.
Припай, -паю, м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто.
