Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овийка

Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВИЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВИЙКА"
Бокорван, -на, м. Карбункулъ, огневикъ. Угор.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Камен. у. Пукли обручі на бочці. Чуб. II. 89.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Швигавка, -ки, ж. Раст. — польова. Plantago media L. ЗЮЗО. I. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВИЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.