Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. 2) Лишь только. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Край був спустошений. Замок геть спустошили. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено?
