Верстак, -ка, м. Ровесникъ.
Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Змагання, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Підмощати, -ща́ю, -єш, гл. = підмощувати.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина.
Третяк, -ка, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола.
4) Младшій пастухъ при чабані и личмані.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ.
6) Порода чеснока. Ум. третячо́к. Бичок-третячок.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
