Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огласити

Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАСИТИ"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Виважити Cм. виважувати.
Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Занапра́сно нар. Безъ вины. Прости мене..., шо я тебе занапрасно ударив. Мнж. 33.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Желех. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила. Гол. II. 425.
Негадки нар. = нігадки.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Н. п. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛАСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.