Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ум. мандричка.
Облізковий, -а, -е. = обапольний. Облізкові дошки.
Обчіркувати, -кую, -єш, сов. в. обчерка́ти, -каю, -єш и обчеркнути, -ну, -неш, гл. Очерчивать, очертить, очеркнуть, провести черту вокругъ. Обчеркнуть курячим зубом. Обчеркни тим прикілком круг себе, скільки зможеш.
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Притаскали вони його і додому.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
