Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овеченька

Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧЕНЬКА"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Витворки, -рок, ж. мн. Проказы. Уман ІІІ. 199.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Прагнючий, -а, -е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Циба, -би, ж. Длинная нога. А я тому журавлю циби-ноги переб'ю. Н. п.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Посл. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Чуб. III. 238. Ум. щастячко. Ном. № 1675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.