Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овід

Овід, о́вода, м. Оводъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВІД"
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне. Херс. у.
Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче. Ном. № 12270.
Конферя, -рі, ж. Картофель. Вх. Уг. 246.
Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка. Маркев. 170.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Чупрун, -на, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2)зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.