Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглабля

Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Двоє́м нар. Вдвое. Ще двоєм стільки їхати. Н. Вол. у.
Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Перекруг, -гу, м. = перекрій. Ой місяцю-перекруже, зайди ти за хату. Н. п.  
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.
Удачливий, удачний, -а, -е. Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща.
Ушир, уши́рки, уширшки, нар. Шириною, въ ширину. Аршин! та вздовш, та вшир. Рудч. Ск. І. 6.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛАБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.