Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Догоди́ти Cм. Догоджати.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
Шукатися, -каюся, -єшся, гл. — за чим. Разыскивать. Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти. (Шутя говоритъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Довго шукались за сим добром.
